Сто років тому було проголошено Акт Злуки
Боротьба за Українську самостійну соборну державу – найбільш яскрава сторінка історії визвольних змагань українського народу. За волю і незалежність України загинули десятки тисяч кращих українців. Реалізувалися мрії багатьох поколінь нашого народу про об’єднання в єдину соборну державу.
Сто років тому – 22 січня 1919 року – було проголошено Акт Злуки. Це була одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
В 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність. Однак,
незважаючи на невдале завершення об'єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.
До цієї знаменної дати у Біловодському опорному закладі проводилися години спілкування та тематичні заходи (1-11 класи), учні 10-х класів взяли участь у грі, розробленій Інститутом Національної Пам’яті, яку школі надіслали волонтери з м. Києва, випущено стіннівки та проведено флешмоб «Україна – єдина!». Учні 6-А класу підготували листи колишній однокласниці Ковальовій Насті, яка тепер мешкає у м. Ужгороді для налагодження дружби і співпраці із закарпатськими школярами.
Ми, молоде покоління незалежної України, віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу,
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір’я Лева
Нам світить на Чумацький Шлях.