ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ У БІЛОВОДСЬКОМУ ОЗЗСО
Слово, пісня, душа Кобзаря – ви окраса й суть всього життя
І мене в сім’ї, великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом…
Т.Г. Шевченко
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє людство. До таких належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. І сьогодні, живучи у вільній незалежній державі, ми з гордістю згадуємо великого Кобзаря. Бо він увібрав в себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний вітер, як ясне сонце, як щедра рідна земля. З минулого й до наших часів, а далі – у майбутнє, у нові віки.
Традиційно березень розпочинається Шевченківськими днями, бо «Навесні, коли тануть сніги і на рясті просяє веселка, повні сили й живої снаги ми вшановуємо пам’ять Шевченка».
У Біловодському ОЗЗСО і цього року учнівський і педагогічний колективи не залишилися осторонь цієї пам’ятної дати. Розпочався Шевченківський тиждень зі щорічної урочистої лінійки «Слово, пісня, душа Кобзаря – ви окраса й суть всього життя», підготовленої вчителем української мови і літератури Н.І. Барабаш.
Готуючись до цього заходу, учні 7-Б, 8-Б та 11-Б класів серцем доторкнулися до поезій Т.Шевченка. З вуст школярів гриміло й плакало пристрасне слово Кобзаря, гаряча любов до знедоленого рідного краю звучала у кожному слові, кожному рядку його безсмертних творів. Кожен учасник, декламуючи поезії, вкладав у них часточку своєї душі.
Ведучі, Янкова Валерія та Руденко Данило, зазначили, що Великий Кобзар безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом, а на сторожі правди, любові і честі стоїть його слово.
Особливо зворушливою виявилась інсценізація у виконанні учнів школи: Богданович Олесі, Зелика Данила, Мішиної Анни, Крамаревої Валерії та Шевченко Катерини. Це була не просто лінійка. Це було свято! Свято душі, відродження і віри у щасливе майбутнє.
Заступник директора з навчально-виховної роботи В.В. Горшколєпов відзначив, що в нашій шкільній родині вкотре прозвучало живе слово Тараса Шевченка, яке переконало всіх присутніх у поетичній величі та неперевершеності сили таланту Великого Кобзаря. А також висловив впевненість у тому, що поезія Шевченка – це книга справжнього патріота, книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу.
Протягом тижня у шкільній бібліотеці діяла книжкова виставка «Велич і безсмертя великого Кобзаря». А 6 березня Єрьоміна Т.А. з учнями 5-А класу провела зустріч у літературній вітальні «Тарас Шевченко з минулого в майбутнє…»
Написання творів, творів-роздумів, диктантів на теми: «Шевченко у моєму серці», «Розмова крізь віки з Кобзарем», «Шевченкове слово у віках не старіє» було організовано вчителями української мови і літератури Бондаренко О.І., Барабаш Н.І. 5-6 березня серед учнів 5, 7 класів.
Вчитель образотворчого мистецтва Мірошник С.М. з учнями 5–8 класів до Дня народження Великого Кобзаря оформили виставку малюнків «Шевченко не поет, а голос душі українського народу».
6 березня вчителем української мови і літератури Кузьменко М.І. з учнями 6-их класів було проведено урок у формі усного журналу «Мандрівка сторінками Кобзаря», де діти ознайомилися з дивовижною долею цієї книги.
Бондаренко О.І. з учнями 7-А, 8-А класів провела літературну вікторину «Шевченкове слово нам душі окриля».
7 березня у 10-А класі (Бондаренко О.І.) відбулося засідання круглого столу «Шевченкова дума живе у нашім серці», під час якого діти із захопленням обговорювали питання, які, мабуть, хвилюють кожного з нас: у чому вони вбачають актуальність поезій Т.Г. Шевченка; чому його часто називають Пророком; ким для кожного з них є Великий Кобзар; чому і сьогодні відкриваємо ми «Кобзар» з надією знайти там відповіді на злободенні питання?
Вічно житимеш в пам’яті людській, наш дорогий Тарасе! Український народ свято вшановує пам’ять свого безсмертного Пророка, Поета. Линуть над світом вірші та пісні, написані Шевченком. А його величний образ постає у нових ліричних творах поетів. Звисока споглядає Тарас на свою Україну. Бо безсмертна слава народного поета – патріота…
Як актуально сьогодні звучать Шевченкові слова: «Свою Україну любіть, Любіть її... во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть».
Минають роки, спливають століття, а Т.Г. Шевченко залишається жити у пам’яті кожного українця. Його безсмертне ім’я, неповторні твори ось уже скільки років поспіль живуть у серцях народу, його мріях і сподіваннях, пробуджуючи у людей щирі і благородні почуття. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє й сумує…
У росяні вінки, заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо!